На Київщині почали карати за зрізання сухостою в лісі - так, це дійсно незаконно
Держекоінспекція оштрафувала мешканців Білоцерківського району за незаконну заготівлю деревини в лісі
В Рокитнянській громаді Білоцерківського району 10 та 11 вересня держінспектори виявили порушення правил перевезення та обліку деревини. Йдеться про заготівлю дров без належного оформлення документів - за це на порушників уже наклали штрафи. Історія викликала бурхливу реакцію в соцмережах: частина коментаторів вважає, що йдеться лише про сухі дрова, а не про повноцінну деревину. Проте закон розрізняє ці випадки чітко, і різниця саме в наявності дозвільних документів.
Про виявлені порушення повідомила Державна екологічна інспекція Столичного округу. Йдеться про урочище "Решітки" в селищі Рокитне - там державні інспектори зафіксували порушення встановлених вимог щодо перевезення деревини, її маркування та ведення електронного обліку.
"Державна екологічна інспекція Столичного округу наголошує на відповідальності за порушення природоохоронного законодавства та закликає суб'єктів господарювання і громадян дотримуватися встановлених правил заготівлі, перевезення та обліку деревини", - йдеться у повідомленні відомства.
Встановлених осіб притягнули до адміністративної відповідальності за статтею 64 КУпАП і наклали на них штрафи. У коментарях під постом частина мешканців обурилася діями інспекторів, називаючи покарання за сухі дрова надмірним, тоді як інші підтримали контроль за нелегальними лісозаготівлями.
Розберемося, що дозволено збирати в лісі без дозволу
Українське законодавство дозволяє громадянам без спеціального дозволу збирати в лісі лише невелику кількість сухих гілок - орієнтовно стільки, скільки потрібно для розкладення одного багаття. Будь-яка порубка дерев чи пиляння сухостою в більшому обсязі вже вважається порушенням і потребує лісорубного квитка чи іншого дозвільного документа.
За незаконну порубку і пошкодження дерев або чагарників, а також перевезення й зберігання незаконно зрубаної деревини передбачена адміністративна відповідальність за статтею 65 КУпАП. Штраф для громадян становить від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб - від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів. Оскільки неоподатковуваний мінімум станом на сьогодні дорівнює 17 гривням, реальні суми штрафів виходять невеликими - від 510 до 1020 гривень для звичайних громадян і від 2550 до 5100 гривень для посадовців. Це один із аргументів, які наводять критики: чинні штрафи не є надто високими і навряд чи стримують тих, хто заробляє на нелегальній деревині значно більше.
Крім того, окрема стаття 65-1 КУпАП передбачає покарання за знищення чи пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень, а стаття 66-1 - за пошкодження підросту в лісах. Ці норми теж передбачають штрафи, розмір яких залежить від статусу порушника - фізичної чи посадової особи.
Раніше Інформатор повідомляв, що київські екологи запустили у Горіхуватські ставки живі мікроорганізми, аби відновити якість замуленої води в парку імені Максима Рильського. Ситуація там - лише один із прикладів того, як довкіллям столичного регіону роками ніхто системно не займався, доки проблема не набувала критичного масштабу.
Також ми писали, що київські екологи публічно посперечалися з Департаментом захисту довкілля КМДА через зникнення білок і горобців у міських парках. Екологи звинуватили комунальників у знищенні старих дуплистих дерев, які були домівкою для дрібної фауни, а чиновники у відповідь заперечили масштаб проблеми.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
