Когенераційні установки у Києві досі не працюють, хоч вже мали бути встановлені
Закуплені ще у 2024 році установки, які повинні були стати резервом для ТЕЦ і котелень столиці, досі не підключені. Місто ризикує залишитися без світла та тепла під час блекаутів, хоча чиновники повідомляють лише про отримані технічні умови
Незважаючи на обіцянки, Київ досі не запустив когенераційні установки на об'єктах теплопостачання міста. Раніше керівництво КМДА анонсувало їх запуск на грудень 2025 року. Проте на початок січня 2026-го обладнання досі перебуває на етапі встановлення.
Відтак, когенераційні установки, які влада Києва закупила в 2024 році, ще не підключені до мереж. Про це в КМДА повідомили на запит LB.ua. Станом на початок січня вже отримані технічні умови для підключення когенераційних (газопоршневих) установок до мереж електро- та газопостачання, повідомив заступник директора департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Сергій Мрига у відповідь на питання LB.ua, чи запущена їх експлуатація.
"У разі надзвичайних ситуацій КП "Київтеплоенерго" готове застосовувати резервні джерела тепло-електроживлення. Наразі всі теплоджерела підприємства, де є така можливість, забезпечені генераторами на випадок відключення електроенергії, що дозволяє оперативно відновити роботу під час знеструмлення", - підкреслив посадовець.
Що таке когенерація і чим загрожує її відсутність для столиці
Когенераційні установки вартістю майже 1,2 млрд грн замовили ще в 2024 році. Їх встановлення і підключення здійснює оператор теплопостачання, КП "Київтеплоенерго". Когенераційні (газопоршневі) установки працюють на газі та одночасно виробляють електроенергію і тепло, забезпечуючи резервне живлення для критичних об’єктів і подачу теплоносія в мережу. Для столиці це означає: світло для насосів, теплопунктів і лікарень, тепло для житлових кварталів та зменшення залежності від централізованої енергосистеми.
"На фоні постійних обстрілів критичної інфраструктури і нестабільного енергопостачання відсутність когенерації означає ризик зупинки котелень під час аварій, холод у будинках при блекаутах, зупинку насосів водопостачання, вразливість лікарень і укриттів", - коментує ситуацію очільник Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Тобто Київ наразі має лише документи: отримані технічні умови, а реальної генерації немає. Це підкреслює системні проблеми у підготовці критичної інфраструктури до зими під час енергетичної війни з РФ.
"Когенераційні установки мали стати символом стійкості столиці.
Натомість вони стали черговим символом нездатності міської влади переходити від презентацій до реальних результатів. І поки кияни сидять без світла і бояться втратити тепло, у звітах КМДА продовжують фігурувати "технічні умови" - замість мегават і гігакалорій", - наголошує Попенко.
Що раніше обіцяли урядовці
У жовтні 2025 року директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко заявляв, що роботи зі встановлення когенераційних установок на об’єкти критичної інфраструктури столиці вже перебувають на завершальній стадії. Мовляв, до грудня 2025 року, як і обіцяли, все запрацює, запевняв Науменко депутатів на сесії міськради.
Київський міський голова Віталій Кличко восени також анонсував встановлення цих установок на об'єкти теплопостачання в якості резервних джерел живлення. Втім, за даними публічних закупівель, восени "Київтеплоенерго" лише замовляло роботи з облаштування бетонних укриттів для когенераційних установок. Після етапу будівництва шелтерів, встановлення і накриття обладнання мали відбутися роботи з тепломеханічного підключення і тестової експлуатації.
У кінці 2025 року у Києві мали б запрацювати 6 газопоршневих установок у рамках концепції з енергетичного відновлення столиці. Вони мали бути засобами резервного живлення для об'єктів критичної інфраструктури міста, а на сусідніх мікрорайонах чи будинках змогли б "роздавати" лише залишки електроенергії. Загальна потужність цих шести "міні-ТЕЦ" - понад 20 МВт.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
