Киянин-аферист видурив у доньки загиблого бійця ЗСУ 700 тисяч - прикидався консультантом з крипти
20-річний житель Києва познайомився зі студенткою через Telegram-бот і отримав доступ до її рахунків, де зберігалися виплати родині полеглого військового
Двадцятирічний киянин видавав себе за фахівця з криптовалют і вкрав у студентки з Одеси 700 тисяч гривень - значна частина цієї суми була виплатою, яку держава надала родині загиблого військовослужбовця ЗСУ. Раніше подібні випадки, коли через Telegram виманювали сотні тисяч гривень у довірливих користувачів, вже потрапляли до поля зору правоохоронців. Цього разу знайомство відбулося через бот для знайомств у месенджері, де молодик представився консультантом та запропонував допомогу в отриманні прибутку з інвестицій. Тривале спілкування переросло у злочин - зловмисник переконав дівчину передати реквізити банківської картки, логін і пароль від особистого кабінету.
Отримавши доступ до рахунків потерпілої, підозрюваний діяв системно, як зафіксовано у повідомленні ГУ Нацполіції у місті Києві. Він переказував гроші на рахунки підставних осіб, знімав готівку через банкомати та каси торговельних закладів у Києві, а також конвертував частину викрадених коштів у віртуальні активи. Таким чином злочинець намагався приховати сліди і ускладнити повернення коштів. Поліцейські встановили особу підозрюваного та затримали його.
Яким був механізм злочину
Схема, яку застосував зловмисник, побудована на класичній соціальній інженерії: спочатку - тривале залицяння і формування довіри, потім - прохання надати фінансові дані під приводом "допомоги у заробітку". Те, що жертвою стала донька загиблого військовослужбовця, свідчить: шахраї не обирають цілей за соціальним статусом, а шукають тих, хто виявився у вразливому становищі.
Особливу загрозу становить те, що викрадені кошти - виплата родині загиблого бійця, тобто гроші, які держава призначила як компенсацію за жертву на фронті. Слідчі відкрили кримінальне провадження. Підозрюваному загрожує відповідальність за статтею 190 Кримінального кодексу України - шахрайство, вчинене у великому розмірі.
Правоохоронці нагадують: передавати реквізити банківської картки, логін і пароль від онлайн-банкінгу будь-кому - навіть "знайомому" з месенджера - категорично заборонено. Жодний легальний консультант з інвестицій не вимагає доступу до чужого рахунку.
Як діють зловмисники з криптовалютою та Telegram
Начальник профільного підрозділу Кіберполіції Олександр Ульяненков розповідав, як не потрапити на гачок зловмисників, які найпоширеніші схеми обману, як захистити себе в Telegram та як працюють злочинні схеми з крипто. За словами Ульяненкова, зловмисники стають ще винахідливішими, тому головне правило - не поспішати з рішеннями, перевіряти інформацію і не передавати незнайомцям свої персональні дані.
Поряд із новітніми методами залишаються класичні схеми - "ваш родич у біді", "ви виграли автомобіль", і всі вони спрямовані на те, щоб застати людину зненацька, викликати паніку або азарт і змусити швидко переказати гроші. Докладніше про те, як захиститися від подібних маніпуляцій, розповідають фахівці Кіберполіції у рекомендаціях щодо месенджерів та віртуальних активів.
Поширені методи виманювання грошей через месенджери
Злочинних схем у криптовалютній сфері більше, ніж у будь-якому іншому сегменті онлайну: від Telegram-ботів, які обіцяють майже миттєві "гарантовані прибутки", до підробних сайтів. Telegram-боти, які обіцяють 10% на день, або "подарунки" за скриншот гаманця, - це буденна реальність, і одна необдумана дія може призвести до того, що криптовалюта зникне за лічені хвилини. Саме такою логікою керувався і київський підозрюваний - він використав бот для знайомств як інструмент первинного контакту, а потім переходив до фінансового злочину.
Правоохоронці вже навчилися виявляти осіб, які здійснюють та отримують оплати у криптовалюті, і встановлювати власників гаманців. У разі обшуків у злочинця можуть знайти так звані "артефакти криптовалюти" - ключі, за допомогою яких можна відновити доступ до криптогаманця. Про те, як саме відбувається встановлення власників гаманців і що може слугувати доказовою базою, детальніше йдеться у матеріалі про захист від крипто-злочинців, що свідчить: конвертація вкрадених коштів у віртуальні активи не гарантує зловмисникам безпеки.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
