Інформатор навідався до історичної місцевості в Голосіївському районі Києва, що через особливості рельєфу відрізана від міста й не має свого транспорту: демонтаж МАФа-магазина залишив місцевих майже без доступу до продуктів
У Мишоловці, одній з найзакритіших територій у Києві, благоустрій демонтував один з двох кіосків-магазинчиків, що стояли тут для потреби місцевих мешканців. Це складає велику проблему: нормального транспорту у цьому захолусті немає, тому місцевим - а багато хто у поважному віці - доводиться "перти" продукти пішки від найближчого магазина. У літню спеку й зимові ожеледиці це заняття не з найприємніших; відтак, комунальники, скоріше, створили нові проблеми замість рішення тих, що вже існують. Інформатор навідався до Мишоловки - глухого кута, що загубився між Багриновою горою, Китаєвом і Голосіївським лісом, аби розповісти про справжнє село, що якимось чином вижило у великому місті.
Своїй назві Мишоловка, або, радше, Мішалівка, відповідає чудово. Походження слова зрозуміле, з XVII століття тут був млин, і мельники "мішали" зерно; але коли піднімаєшся до крутих вуличок однією з трьох доріг, що ведуть на Мишоловку, - розумієш, що це таки своєрідна пастка. Десь з півкілометра топчемо вітхий асфальт з ямами, а тоді - впираємось у довгі й круті сходи, що ведуть униз, до центру цієї місцини.

Там, несподівано, - вид на дуже живописне озеро - і логічний центр колишнього села, що відмовилося ставати Києвом. В самому центрі - майдан з інформаційним стендом про Мішалівку, встановлений нещодавно активістами, більш давній камінь з вибитою на ньому назвою місцини. А ще, - два МАФи-магазинчики: замість одного з них тепер прямокутник фундаменту посеред замощеної коричневою київською цеглою-бруківкою ділянки.
"Кіоск-магазинчик тут, мабуть, 10 років радував місцевих і створював затишок на березі озера. Підстригали траву, зробили доріжки, висадили дерева, навіть змайстрували вбиральню. Ні, власника магазину я не знаю", - пише у Facebook найвідоміший з місцевих мешканців, політтехнолог і нардеп попередніх скликань Віктор Уколов.
Він розповідає: сюди місцеві ходили випити кави з автомату, потеревенити, купити продуктів. Але був і ще один, гостросоціальний, аспект: обидва магазинчики тут - чи не єдине джерело продуктів для місцевих, у більшості - немолодих вже киян.

"Зрозуміло, що в приватному секторі немає ані вільних перших поверхів, ані, тим більше, підвалів, куди такий магазин міг би переїхати. Тут якщо вже знесли - то знесли. І тепер найближчий магазин - поганенька "Фора" - розташований за півтора кілометри, на проспекті Науки", - пояснює ще один киянин, Андрій Плахонін, у дописі на Facebook.
Киянин пояснює: громадського транспорту в Мишоловці-Мішалівці немає й ніколи, напевно, не було. Чимчикувати сюди можна лише пішки, або, хто має, - доїжджати на власному авто. Та якщо для молодої людини 1,5 км від "Фори" - просто прогулянка, для бабусь і дідусів це важка дорога. Ми й самі її подолали пішки: у літню спеку чи зимою, в ожеледицю, це буквально неподоланний маршрут!
"Бачте, знесли. Лишився ще один магазинчик на всю околицю. Да, далі, в місті, є ще Фора - але дійти до неї ще той квест", - завернула слівцем немолода тітонька, яку зустрічаємо на вулиці: вдягнута просто, але так стильно, що язик не повертається назвати її "бабусею".
Йдемо до того самого, єдиного й безальтернативного, магазинчику-МАФа, що лишився у Мишоловці. За розмірами це магазин, але він малий навіть за сільськими мірками. А всередині ховається той-таки сільський, абсолютний, асортимент: десяток холодильників (соки, води, пиво, молочка), і на полицях: від господарського мила й засобу для миття посуду і аж до свіжих салатів та помідорів, що пахнуть серпневим світанком.

"Ну ви бачите, - овочі-фрукти, молочка, - в нас все, що треба. Асортимент, так сказать, представлений. А найбільша проблема тут - якщо треба терміново кудись виїхати: до маршрутки чи автобуса - тільки пішки, але ж це в гору, - або на таксі", - приязно киває на наше питання продавець у кіоску.
Таксі, до слова, їхатиме нешвидко. І це ще м'яко кажучи: на шляху сюди ми бачили навіть інсталяцію з шин, запопадливо покладених кимось просто посеред шляху - в яму, щоб хтось із водіїв, не знайомих з місцевістю, не побив собі диски. Асфальт умовний, покладений років -надцять тому (є й новіший - але на іншій вулиці: ексклюзив).
"Дорогу нам робили недавно. Ну, як - робили... навезли щебню, ями присипали. Все, готово. А з першою ж зливою все змило донизу, а ями - вони лишилися", - немов вибачається касир.
Відчуття від Мишоловки-Мішалівки - змішані. Це не зовсім Київ ідейно, хоч географічно (з 1923 року!) це - саме місто. Тут, схоже, зупинився сам час - а раз нам навіть здалося, що за вигином вулиці почується плескіт хвиль річечки, що повільно обертає колесо млина. А отже, до неї не можна застосовувати єдині з усім іншим Києвом правила. Стосується це й благоустрою. Псував би собі той МАФ зовнішній вигляд місцевого майдану... було б не так прикро.
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що столичні інспектори за три роки винесли понад мільйон постанов за порушення паркування, знесли 4,2 тисячі незаконних споруд і перерахували до міської скарбниці понад 620 мільйонів гривень. За три роки демонтаж МАФів у Києві перетворився на системну кампанію, яка охопила всі райони столиці. Контроль тепер охоплює шість сфер: благоустрій, паркування, тимчасові споруди, житлово-комунальні послуги, охорону праці та внутрішній водний транспорт.
Писали ми й про те, що у Києві завершили демонтаж оглядового колеса на Контрактовій площі. Атракціон, який тривалий час був однією з візитівок Подолу та популярною фотолокацією, повністю прибрали з площі. На оприлюднених фото вже не залишилося жодних конструкцій колеса.