Декомунізація чи ремонт: з огорожі стадіону Спартак у Києві зняли літери С
Спортивну арену на Куренівці поступово впорядковують після передачі у комунальну власність, але дії міських служб викликають запитання у мешканців
З огорожі стадіону “Спартак” на вулиці Кирилівській зникли знайомі киянам металеві літери “С”. Влітку 2025 року на смітнику ледве не опинився барельєф із героєм і провідником повстання рабів у Римській республіці 73-71 років до н.е., але його врятували активісти. Тепер кияни сперечаються, чого позбулися на цей раз - радянської символіки чи частини київської історії.
Навколо київського стадіону “Спартак” на Куренівці - нова хвиля обговорень та припущень. Після того як днями з огорожі зникли металеві літери “С”, соцмережі вибухнули жартами про “Партак”, “Бардак” і навіть перейменування на честь римського полководця Красса. Втім, жодного офіційного перейменування не було, і це визнають навіть найзавзятіші учасники дискусій.
Фото демонтажу опублікував краєзнавець Кирило Степанець, поставивши цілком логічне запитання: навіщо прибирати елемент, який багато хто вважав історичним? У коментарях кияни швидко розділилися на табори, і водночас з’ясували кілька важливих деталей
“Демонтують старі елементи огорожі стадіону, які були встановлені ще до другої світової, пережили Куренівську катастрофу 1961 року, коли стадіон було залито селевим потоком з Бабиного яру. До цього було демонтовано барельєф металевий з зображенням Спартака. Я не зрозумів, стадіон реально перейменували, чи просто на такому «ремонті» миють кошти? Навіщо прибирати букву «с» з історичної огорожі стадіону?”, - написав Степанець.
Проте місцеві стверджують, що нинішня металева огорожа не є автентичною конструкцією 1930-х років. За спогадами мешканців району, її встановили під час капітального ремонту наприкінці 1970-х, ймовірно, напередодні Олімпіади-80. Вона лише повторювала дизайн старої огорожі, яка існувала раніше.
Так чи інакше, але більшість схиляється до версії декомунізації. Мовляв, літера “С” - це не просто перша буква назви стадіону, а пряма відсилка до емблеми всесоюзного добровільного спортивного товариства “Спартак”, одного з символів радянського спорту. А ім’я провідника повстання рабів Радянський Союз активно використовував у пропаганді як приклад боротьби пригноблених проти рабовласників.
Дехто прямо пише, що ця “поцовата С” один в один нагадує емблему московського “Спартака”, і їй і тоді було не місце в місті динамівців, і тим паче - нині. Інші ж саркастично запитують, з яких пір давньоримський раб став комуністом, і чи не час тоді заборонити планетарії,“бо там зірки”. Щодо перейменування, жартують про “Партак”, “Бардак”, “Стадіон імені Мішуліна” і пропонують назвати арену на честь Олів’є - актора, який зіграв Красса у відомому фільмі Стенлі Кубрика.
Втім, якщо серйозно, про перейменування не йдеться. Просто наприкінці 2024 року стадіон, збудований у 1934 році, нарешті перейшов у комунальну власність Києва. Міська влада обіцяла докласти максимум зусиль, щоб повернути на стадіон глядачів, відновити інфраструктуру та створити сучасний спортивний простір. Адже на базі “Спартака” працюють спортивні школи, займаються понад дві тисячі дітей, при цьому стан об’єкта роками був близький до руїни - з пліснявою, протіканнями й аварійними трибунами.
Кияни, які відвідують стадіон для тренувань, підтверджують: ремонти справді йдуть, хоч і повільно. Міняють вікна, ремонтують трибуни, намагаються врятувати зали від грибка. Історія з парканом, кажуть вони, є лише частиною цього процесу, а не таємним перейменуванням чи змовою забудовника. До речі. традиційно існує й ця версія - мовляв, ласий шматок землі на Куренівці давно хочуть пустити під будівництво.
Втім, підсумок дискусії сформулював один із коментаторів: “Зрада відміняється. Зняли не букву, а емблему всесоюзного радянського спортивного товариства”. Тож, справа не в перейменуванні і не зовсім у ремонті “Спартака”. Але те, як місто поводиться з його символами, вкотре показує, наскільки болючою для Києва залишається тема радянської спадщини, навіть коли вона замаскована під античних рабів і спортивні традиції.
Барельєф Спартака відвезли на реставрацію
Інформатор розповідав, що влітку 2025 року металевий барельєф Спартака висотою у 2,5 метри міг опинитись на смітнику через ремонт вхідної групи. Довідавшись про це, активісти врятували його й відвезли на професійну реставрацію. Відновлювати об'єкт монументального мистецтва погодилися художники Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука.
Також ми розповідали про знищення керамічного панно, що розташоване на торці середньої школи № 31 на вул. Березневій у Києві. Унікальну мозаїку й останню з вцілілих робіт української художниці декоративного мистецтва Нінель Гаркуші вже традиційно закриють шаром утеплювача. Мозаїчне панно із зображенням школярів датується 1962 роком, втім, це нікого не зупиняє.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
