Через терни до зірок: дівчина з Мелітополя, яка пройшла шлях від роботи на складі до SMM-ниці відомих київських закладів

Мені пощастило, що я виїхала з Мелітополя 9 січня, тому що треба було повертатись на навчання і на роботу. І війна почалась для мене в гуртожитку, о 5 ранку, коли подружка постукала до мене в кімнату - розповідає Юлія Майорова. Вже 25 лютого Мелітополь був окупований і декілька днів не було зв'язку з рідними. Після цих подій життя Юлії мало багато труднощів. 

Перші два-три тижні я взагалі не думала ні про що, каже Юлія, тому що було складно зібратися та щось планувати, був заморожений стан. Одночасно з пошуками волонтерських проєктів, дівчина у гуртожитку разом зі співмешканцями організували аматорську їдальню для студентів. Більшість друзів та одногрупників поїхали у свої міста або за кордон, але через неможливість повернутись додому Юлія була в Києві. 

“Я зрозуміла, що ніхто мені не зможе допомогти, і працювати в Києві я тоді теж не могла”, ділиться Юлія.

Першим пунктом призначення в пошуках роботи для дівчини стала Польща. Я хотіла піти працювати на склад, щось робити руками, згадує Юлія, бо ніякого фаху в мене не було. Але навіть там дівчина не могла знайти роботу, тому що був дуже великий наплив жіночого населення. Усюди, де вона дзвонила, казали, що беруть на роботу тільки чоловіків. Через безрезультатні пошуки було прийнято рішення вирушати в Естонію до подруги. Нас поселили спочатку в готель для біженців і коли я їхала туди, я вже записалась на співбесіди, розповідає Юлія. З роботою там відновилось і навчання в онлайн-форматі. Дівчину, як і інших біженців, переселили на великий корабель, де жили в каютах та харчувались в їдальні. 

“Зміни, як у помічниці сушиста, в мене були на ногах по 10-12 годин. Було складно, але іншого вибору в мене не було, тому я просто працювала в очікуванні кращих часів”, розповідає Юлія.

Після одного зі студентських Erasmus проектів, у травні вона вже повернулась у Київ, тому що тільки тут відчувала себе живою. Головною проблемою залишалась відсутність роботи. Навіть у супермаркетах було майже неможливо влаштуватись. Мені дуже пощастило, ділиться Юлія, що я мала гуртожиток і гроші, що я заробила за кордоном. Потім, недовго попрацювавши адміністратором в музеї фотоілюзій, пішла через низьку заробітну плату. Щоб заробити гроші на новий навчальний рік, спокійно вчитись і жити на відкладені кошти, дівчина знову вирушає за кордон. Юлія отримала роботу на складі в місті Познань. 

“Водночас я розуміла, що мені треба шукати якусь онлайн-роботу, бо я не хотіла залежати від місця та працювати дистанційно. Я усвідомила, що нічого по факту не вмію й мені треба опанувати якусь фахову навичку. Мене цікавила сфера SMM, тож я пройшла безкоштовний курс від Genius, який дав мені непоганий старт. Пізніше я почала вкладати гроші у своє навчання, вже купувала курси сама” згадує Юлія.

Запропонувавши співпрацю своєму місцю роботи до війни, дівчина стала SMM-ницею в школі іноземних мов. На початку липня я вже поєднувала роботу на складі та SMM онлайн, розповідає Юлія.

“Це було дуже важко, але я рада, що так було, адже я заробила собі “грошову подушку” та паралельно розвивалась професійно. Після цього влітку я була на ще одному “Erasmus” проєкті. Повернулася в Київ вже з новими силами на новий навчальний рік та розумінням, що в мене вже є певний досвід в SMM. Отже, я вирішила, що буду розвиватись у цій сфері. З цього і почався мій великий розвиток”, згадує Юлія.

Зі все новими навчальними курсами, проєктами, зростав і заробіток. Пік кар’єрної діяльності був коли я стала SMM-ницею таких відомих закладів, як KyivFoodMarket, “Молодість”, розповідає Юлія, я вела сім проєктів одночасно.

“Зараз я вирішила, що хочу продовжувати розвиватися у сфері SMM, але піти глибше й перейти на розвиток свого блогу. Хочу стати інфлюенсером, консультувати особисті блоги та бренди як SMM-експертка, створити свій продукт націлений на розвиток особистого блогу. Також, звісно, все ж хочу закінчити успішно бакалаврат в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а до того часу побудувати стабільний заробіток онлайн. Я замислююсь над тим, щоб здобути другу вищу освіту. Або це буде магістерська програма з маркетингу, або бакалавр, але вже з психології”, ділиться дівчина своїми планами на майбутнє.

Юлія Майорова каже, що війна і те, що у неї немає можливості повернутись додому, отримувати допомогу від батьків, дало їй дуже великий ріст та самостійність. Завдяки цьому вона зробила дуже великі прориви та багато чому навчилась.

“Я дуже хочу, щоб мій заробіток не залежав від місця мого розташування, тому що життя мінливе і в будь-який момент може статися непередбачуване. Через досвід втрати всього через війну, мені б хотілось мати фундамент під ногами й знати, що я щось вмію і можу цим заробляти з будь-якої точки планети”.

Аліна Авраімова

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы не пропустить важных новостей. За новостями в режиме онлайн прямо в мессенджере следите на нашем Telegram-канале Информатор Live. Подписаться на канал в Viber можно здесь.