За свою дитину треба боротися, як левам: чому навчила історія з побиттям і булінгом 13-річного хлопця у Києві

Кричущий випадок із побиттям 13-річного школяра, коли нападники нанесли хлопцеві ушкодження внутрішніх органів, через що йому довелося робити операцію, підіймає перед суспільством питання шкільного булінгу, чи то пак, цькування. Річ у тім, що, як підтвердив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, саме цього хлопчика давно й систематично під'юджували однолітки. У школі №81, де стався трагічний інцидент, нібито, відповідально ставилися до обов'язків із боротьби з булінгом - але дитину це не вберегло. Інформатор вирішив детално дослідити тему булінгу разом з гостьовою дослідницею Прінстонського університету у США, головою ГО "Студена" Настею Мельниченко.

Коротко про саму історію: мати хлопця виклала у Facebook подробиці про побиття, додавши світлини з наслідками. 13-річний школяр навчається у школі №81 (мікрорайон Березняки у Києві) на інклюзивній формі навчання, відтак, на уроках поряд з ним присутній асистент вчителя. Втім, під час перерви з однокласниками стався конфлікт - у результаті хлопець отримав ушкодження. Про інцидент він промовчав, а мати побачила наслідки приблизно за тиждень, побачивши, що нога підлітка збільшилася у розмірах в півтора рази.

Причому йдеться саме про шкільний булінг. Про це зазначив Омбудсмен Дмитро Лубінець, присвятивши школяреві окремий пост у соцмережі: мати хлопця попросила його взяти справу під особистий контроль. Він відкрив за фактом побиття провадження, і звернувся до ГУ Нацполіції Києва, щоб слідчі виявили усі епізоди можливого жортокого поводження з дитиною.

"Незважаючи на неодноразові скарги матері, адміністрація школи не вжила заходів щодо створення безпечних умов для здобуття освіти. Зокрема, під час перерви через відсутність чергових вчителів дитина стала жертвою булінгу від інших учнів. До того ж, підліток й раніше зазнавав психологічного приниження й фізичних знущань", - написав Лубінець.

У самій школі булінг не помічали. Про це навіть окремо висловилася в.о. директора Олена Фіголь - каже, нібито, про цькування хлопця заявляє лише мати, "але факт булінгу не встановлений". У тому, чи було цькування системним, розбиратиметься прокуратура та слідчі поліції - в будь-якому разі, хтось та й має понести відповідальність.

Але характерно, що на сайті школи №81 Інформатор знайшов детальний план заходів щодо запобігання та протидії булінгу: на трьох сторінках викладено накази, наради з педагогічним та техперсоналом, обговорення з учнями, створення стендів, проведення інформаційних акцій, виступи на батьківських зборах тощо. Темі булінгу присвячували навіть "імітаційні ігри" для молодших школярів, "тижні толерантності" та конкурси плакатів проти шкільного насильства. Доречі, деякі з цих заходів - саме за підписом Олени Фіголь, яка працює заступником директора з навчально-виховної роботи.

Втім, все це не допомогло. Чому звичайнісінька київська школа "провалила" тест на виявлення булінгу, ми спитали у Насті Мельниченко, голови ГО "Студена", гостьової дослідниці Прінстонського університету (США).

- Що можете сказати про цей конкретно випадок з 13-річним хлопцем?

- Сьогодні закон покладає на усі школи обов'язки із впровадження антибулінгових заходів. Наскільки якісно це робиться - ми не знаємо. У вас на сайті сказано, що саме ця школа мала політику реагування на булінг - але з опису зрозуміло, що вони просто взяли положення з протидії булінгу від МОН, - і запулили на свій сайт.

- У чому бачите системність проблеми?

- Боротьба з булінгом вимагає комплексних змін, загальношкільного підходу. І це - єдиний ефективний підхід: нічого не вийде, якщо працювати або тільки з жертвами, або - лише з нападниками. Це мають бути системні зміни на рівні школи. Тому українські школи це дуже лякає, але нічого кращого соціальні і освітні психологи не придумали. Це - реально те, що працює.

- Що таке "загальний шкільний підхід"?

- Над проблемою треба працювати комплексно, задіяти туди директорів, вчителів, допоміжний персонал, батьків, усіх дітей. За булінг відповідальна школа, і якщо булінг стався, то школа - недопрацювада. Щось порушено. Можливо, в організаційній культурі, шкільній атмосфері... Як вибудовані відносини між дирекцією та вчителями, між вчителями та дітьми і батьками?. Які цінності демонструє школа? Вчителі? Не можна розв'язати проблему булінгу, просто насваривши агресора, чи сказавши жертві - "давай, змінюй поведінку, тоді тебе не будуть булити". Це так не працює.

- Зараз у справу втрутилася прокуратура, йде слідство. Це звичайна ситуація?

- Прокуратура вступає в силу, коли вже булінг є кримінальним правопорушенням, і - як в цьому випадку - нанесені тілесні ушкодження. Але булінг окрім цього випадку є ще такий, який навіть не визнають: він "реляційний", або стосунковий. Коли дитину ігнорують, не беруть до гурту, розпускають про неї чутки. І він найбільш болючий, навіть гірший в плані впливу на психіку, ніж коли дитину б'ють. Це неявний булінг, між тим, руйнівний для психіки. Але з ним не підеш до прокуратури, тобто треба інші механізми подолання.

- Що робити батькам?

- Передовсім, встановити довірчі стосунки з дітьми, щоб ті не боялися говорити про те, що з ними відбувається у школі. В жодному разі не має бути осуду, фраз на кшталт "невже ти слабак, не можеш дати здачі?" - чи аналогічних дивних реакцій. Вони віднаджують дитину про щось розповідати, бо коли в родині є переконання, що в школі цькують лише "слабаків", то дитина буде мовчати.

По-друге, батьки мають уміти правильно вислухати, валідизувати почуття. Зазвичай цькують дітей, у яких дуже мало соціальних контактів у школі. Універсальне правило, яке об'єднує практично усіх жертв булінгу, - це не дуже сильна позиція в колективі, брак друзів. Чи якщо дитина не вміє комунікувати, розбудовувати соціальні зв'язки - тоді вона має більше шансів потрапити в ситуацію булінгу.

Відповідно, батькам потрібно створювати умови, за яких дитина зможе розвивати ці соціальні навички, розбудовувати соціальні зв'язки всередині класу. Важливо: коли вже складається така ситуація - за дитину треба боротися, як левам! Негайно йти до школи, вимагати, щоб школа реагувала хоча б згідно з законом. Також батьки самі можуть подати заяву в поліцію.

- Це допоможе?

- Поліція вплине на школу, якщо вже та не реагує на заяви батьків. Школа будь-які повідомлення про булінг повинна направляти саме в поліцію, а не лише "у деяких випадках". Але, як я бачу зі статистики, лише в 3,9% випадків школи звертаються до поліції.

Зазначимо, що Настя Мельниченко є авторкою книжок "Зрозуміти (і здолати) булінг" видавництва Vivat, що стане у нагоді, радше, для широкого читача, та методичні рекомендації "Школа без цькувань: протидія традиційному булінгу" - для вчителів директорів та адміністрації шкіл, видавництво “Теза”. Також вона - авторка курсу "Школа без цькувань. Вчителю” та “Школа без цькувань. Батькам" на Дія.Освіта

Знаходять боєприпаси і потрапляють в ДТП: інциденти з дітьми на Київщині

Нагадаємо, нещодавно Інформатор писав про те, що у містечку Білогородка Бучанського району хлопчик проковтнув кулю. Дитину доставили до лікарні, і після обстеження небезпечний предмет вилучили з тіла. Навіщо школяр взагалі експериментував з кулею, пояснити він так і не зміг.

Також ми розповідали, що у селі Калинівка на Київщині водій збив неповнолітнього, що їхав вулицею на мопеді. Водій легковика здійснював маневр розвороту та не надав перевагу у русі мопеду Suzuki під керуванням 16–річного школяра. Внаслідок зіткнення, 15-річний пасажир мопеда отримав тілесні ушкодження. Його доправили до медичного закладу для надання необхідної допомоги. Наразі загрози його життю і здоров’ю немає.