В очах двоїться? Сервіс Deadline підкаже рішення щодо програми з плагіатом

В очах двоїться? Сервіс Deadline підкаже рішення щодо програми з плагіатом

В очах двоїться? Сервіс Deadline підкаже рішення щодо програми з плагіатом

У світі багато збігів, хтось у когось часто запозичує ідеї. Варіантів багато: від упаковки з печивом до рекламної кампанії.

Informator пригадує, що за данними Антимонопольного комітету України, в 2016-2017 роках копіювання товарних знаків збільшилася в країні на 25%. Але, мова йде поки про алкоголь, ліки, хімію і продукти харчування. Кількість запозичених ідей в країні не реєструється. Розібралися з темою разом із експертами медіа-платформи Deadline.

За експертними оцінками, в період з 1993 по 2017 рік плагіат містили не менше 30% дисертацій і наукових робіт України. Володарі звань і наукових ступенів за них, зараз отримуючи доплати, обходяться державі щорічно в 4 мільярди гривень. При цьому некомерційні збитки від діяльності псевдонаукових структур ще більш руйнівні.

«За 20 з гаком років в бізнесі, будучи завжди в тренді, генеруючи і втілюючи масу нових ідей в життя, я постійно стикаюся з плагіатом. Це дуже неприємна штука. Отримання патенту або авторського права, реєстрація торгового знаку - це лише для захист свого бізнесу від "наїздів", ніж захист авторської інформації», - коментує проблему користувач Deadline.com.ua, підприємець Олена Мазура.

Найбільш відомий приклад плагіату - це історія близнюків Уінклвосс, які навчалися з Марком Цукербергом і звернулися до нього, бажаючи створити соціальну мережу Гарварду. У той час поки Марк працював над проектом, він надихнувся ідеєю Фейсбук, потім призупинив роботу, поки не створив власну платформу. Чи можна вважати успіх Facebook крадіжкою ідеї? Складно сказати, але суд виніс рішення здійснити виплату неустойки. Отримані мільйони вони пізніше інвестували в біткоіни і стали мільярдерами.

ТОП-ситуацій, від експертів Deadline, з якими може зіткнутися підприємець:

  • Коли слухають ідею, кажуть, що ідея "так собі", а через час публікують або оголошують, видаючи за свою.
  • Коли повторюють дії - схожі заходи, акції, назви.
  • Коли в дружній бесіді дізнаються про планування дії, і намагаються встигнути зробити її раніше.
  • Коли мова йде не про крадіжки авторського права або інформації, а про удар по репутації. Наприклад, для вирішення своїх питань представлятися чужим ім'ям, імітуючи нероздільну дружбу.

У 2008 році візуальний супровід промо-кампанії "Нової газети" штрих в штрих повторював рекламу австралійської пошти, розроблену агентством M & C Saatchi з Мельбурна.

Редакція засоба масової інформації, як і будь-яка інша організація, створює певний продукт - інформацію. Тому не менш важливо навчиться створювати цікавий, корисний і унікальний контент.

«У медіа гостро стоїть питання конкуренції між платними виданнями і загальнодоступними ресурсами, і в цьому плані якісний контент без плагіату грає вирішальну роль. Маючи на увазі вітчизняний ринок, в Україні плагіат в різних формах використовують до 90% медіа, суспільство ще до кінця не усвідомило всієї небезпеки і ганебності такої форми крадіжки інтелектуальної власності», -- каже користувач ресурсу Deadline, шеф-редактор «Баланс-Агро» Сергій Наумов.

На думку експерта Deadline, майже всі редакції описують безпосередні факти настання подій, а кореспонденти друкованих видань намагаються готувати аналітичні матеріали, викликані фактом. Таким чином в друкованих виданнях частіше розглядається проблема з різних сторін і в динаміці, щоб читачеві можна було б дати практичні рекомендації з приводу ситуації, що склалася.

Що ж шукають медіа України прямо-зараз.

Спіймати не можна копіювати. Начебто всі розуміють, що негативний тренд плагіату веде до деградації суспільства, освіти і науки.

«Якщо намагатися виділити загальний тренд, я б сказала, що в медіа велика кількість коротких хайпів замість поступово наростаючих трендів. Кількість ЗМІ на тисячу населення в Україні перевищує показник США в 2 рази, а Франції приблизно в 10 разів», - коментує співзасновник медіа-платформи та маркетинг-директор Deadline.com.ua Олександра Стельмахова.

Інтелект як бізнес. Час для цифрової журналістики вже настав в Україні. Читач психологічно втомлюється від скандалів і інтриг в новинах в будь-яких проявах і рухається до того, щоб залишитися на одинці з контентом, який йому потрібен. За півроку існування проекту експертами надано не менше 1000 коментарів в ЗМІ. Середній час для короткого репортажу становить 2-3 дні. Якщо б кожен з 4000 журналістів залучали б до пошуків коментарів експертів ресурсу хоча б двічі на тиждень, загальний ефект по країні щодо свіжих думок перевищив би показник росту ВВП в десятки разів.

Нагадаємо, на нещодавній прес-конференції Deadline обговорював як ЗМІ досягти успіхів у пошуках компетентних експертів.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.